Травма-інформований підхід у роботі вчителя НУШ

Суб’єкт підвищення кваліфікації:

ННІ «АКАДЕМІЯ ВЧИТЕЛЬСТВА» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Розробники / розробниці програми:

ННІ «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Особа (особи), які виконують програму:

Виговська Ольга Сергіївна
Головатенко Тетяна

Напрями підвищення кваліфікації:

емоційно-етична компетентність
мовленнєва, комунікаційна компетентність

Форма підвищення кваліфікації:

дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільові авдиторії:

Викладач
Вчитель
Директор
Завідувач
Заступник директора
Заступник завідувача
Заступник керівника
Усі

Перелік загальних компетентностей:

Емоційно-етична компетентність
Здоров’язбережувальна компетентність
Мовленнєва та комунікаційна компетентність
Навчання впродовж життя
Соціально-емоційна компетентність

Загальні компетентності вчительства за професійним стандартом:

ЗК.01. Здатність діяти відповідально і свідомо на засадах поваги до прав і свобод людини та громадянина; реалізувати свої права і обов’язки; усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку (громадянська компетентність)
ЗК.02. Здатність до міжособистісної взаємодії, роботи в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня (соціальна компетентність)

Перелік професійних компетентностей:

Інше: Усі

Професійні компетентності вчительства за професійним стандартом:

Б1. Психологічна компетентність
Б2. Емоційно-етична компетентність
Б2.1. Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами
В1.3. Здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного здобувана освіти з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей
В2. Здоров’язбережувальна компетентність
В2.4. Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Керівник програми – Головатенко Тетяна Юріївна, доктор філософії, доцент кафедри інтеграції та трансформації шкільної освіти Навчально-наукового інституту «Академія вчительства». Має понад 12 років педагогічного досвіду та досвід у впровадженні інноваційних освітніх практик. Спеціалізується на підготовці педагогів до роботи в умовах кризи та війни, зокрема — у сфері травма-інформованої освіти. Вивчала американський досвід впровадження травма-інформованого підходу в Університеті Міннесоти (США).

Тема 1. Вступ до курсу. Основні поняття курсу: стрес, травматична подія, посттравматичний стрес та резильєнтність.

Презентація програми. Знайомство. Командоутворення. Основні поняття курсу: стрес, травматична подія, посттравматичний стрес та резильєнтність. Типи травмівних подій та їх вплив на дітей. Типові реакції на травму. Ознаки та симптоми стресу в дітей. Гіпозбудження та гіперзбудження. Роль захисних механізмів у протидії травмуючим подіям.

Тема 2. Нейробіологія стресу та травми.

Зона регуляції («вікно стресостійкості»). Триєдина модель мозку П. Макліна. Роль префронтальної кори, гіпоталамусу та таламусу в реагуванні на стрес та травматичні події.

Тема 3. Сутність травма-інформованого підходу та його засадничі принципи

Сутність поняття «травма-інформований підхід». Принципи травма-інформованого підходу: принцип безпечності середовища; довірливих стосунків; підтримка за моделлю «рівний-рівному»; співробітництво учасників освітнього процесу; вибір і контроль; урахування культурних, історичних та гендерних аспектів ідентичності. Адаптація принципів травма-інформованого підходу до Нової української школи.

Тема 4. Культивування взаєморозуміння в класі та встановлення протоколів безпеки

Створення позитивного психологічного мікроклімату групи. Розвиток взаємин «вчитель – учень», «учень – учень», «вчитель-батьки». Встановлення ритуалів групи. Групове обговорення (шеринг) як інструмент встановлення довіри в групі під час ранкового кола. Основні протоколи безпеки ЗЗСО. Створення безпекового профілю класу. Робота «куточків заспокоєння».

Тема 5. Регуляція психоемоційного стану учасників освітнього процесу.

Регулювання психоемоційного стану учасників освітнього процесу «згори донизу» та «знизу догори». Універсальна проактивна підтримка. Підтримка учасників освітнього процесу при змінах видів діяльності та приміщення. Індивідуальні інтервенції. Протоколи надання першої психологічної допомоги тим, хто зазнав травматичного досвіду (Чотири стихії, МААСЕ, RAPID). Алгоритм перенаправлення дитини до фахівця психологічної служби.

Тема 6. Мова травми в освітньому процесі

Тлумачення слів та поведінки учасників освітнього процесу через лінзу травма-інформованості. Де-ескалація через апелювання до правої півкулі мозку. Невербальна комунікація.

Тема 7. Розвиток резильєнтності учасників освітнього процесу

Теорія ієрархії потреб А. Маслоу. Модель психологічного благополуччя PERMA М. Селінгмана. Прийоми розвитку резильєнтності на рівні групи та на індивідуальному рівні. Ключові фактори стресостійкості українських школярів. Вторинна травматизація. Уникнення вигорання, втоми від співчуття та вторинної травматизації.

Тема 8. Протокол оцінки травма - інформованості класу.

Оцінка травма-інформованості організації із застосуванням шкали ARTIC. Рамка спостереження за травма-інформованістю класу Клас 180 Х. Форбз.

Перейти за покликанням

Учасники програми підвищення кваліфікації отримають ґрунтовні знання про природу стресу, травми та посттравматичних реакцій у дітей, а також оволодіють принципами травма-інформованого підходу в освітньому середовищі. Вони навчаться розпізнавати ознаки травматичного досвіду, регулювати психоемоційний стан учасників освітнього процесу, створювати безпечне й підтримувальне середовище, а також розвивати резильєнтність у себе та своїх учнів.

Дати реалізації програми: по мірі наповнення групи.